Р

РЕГРЕС (REGRESS)  — право страховика на висунення у межах фактично сплаченої страхувальниковi суми вiдшкодування збитку / претензiї до третьої сторони, яка винна у страховому випадку, з метою отримання вiд неї компенсацiї за нанесену шкоду.

РЕЗЕРВИ СТРАХОВI (INSURANCE RESERVES)  — система фондiв страховика, утворюваних залежно вiд видiв страхування з метою забезпечення гарантiї майбутнiх страхових вiдшкодувань i виплат страхових сум. Р.C. визначаються по-рiзному в ризикових видах страхування i у страхуваннi життя. У ризикових видах страхування формуються резерв незароблених премiй i резерв збиткiв, а у страхуваннi життя — математичнi резерви. Тимчасово вiльнi кошти Р.C. iнвестуються в цiннi папери, нерухомiсть, розмiщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливiсть страховим компанiям отримувати додатковi доходи.

РЕНТАБЕЛЬНIСТЬ СТРАХОВИХ ОПЕРАЦIЙ ( PROFITABILITY OF INSURANCE OPERATIONS) — показник рiвня прибутковостi страхових операцiй: вiдсоткове вiдношення суми отриманого прибутку до загальної суми страхових платежiв. Р.C.O. визначають також у розрiзi видiв страхування.
РЕЦИПIЄНТ  — одержувач платежу чи субсидiї.

РИЗИК СТРАХОВИЙ (RISK)  — термiн, що вiдповiдає кiльком поняттям. Пiд Р.C. розумiють:
      1) ймовiрну подiю чи сукупнiсть подiй, на випадок яких здiйснюється страхування. Р.C. — можливiсть загибелi або пошкодження майна вiд вогню, повенi, землетрусу та iншого лиха; в особистому страхуваннi Р.C. можуть бути — непрацездатнiсть, смерть, дожиття до певного вiку або подiї;
      2) об'єкт страхування;
      3) вид вiдповiдальностi страховика;
      4) розподiл мiж страховиком i страхувальником шкоди, заподiяної страховим випадком.

С

САМОСТРАХУВАННЯ (SELFINSURANCE) — ризик, який знаходиться на вiдповiдальностi самого страхувальника. С — форма захисту майнових iнтересiв створенням децентралiзованих резервних фондiв (фондiв ризику) безпосередньо на пiдприємствах та в органiзацiях. Здебiльшого С забезпечує покриття збиткiв, зумовлених малими ризиками. Щодо збиткiв за середнiми та великими ризиками С. виявляється в застосуваннi франшизи.

СИНЕРГIЗМ (SYNERGISM) — економiя та iнший виграш за рахунок поєднання компанiй при злиттi.

СОЦIАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  — система розподiльних вiдносин, у процесi яких створюються й використовуються фонди для матерiального забезпечення громадян у старостi, у разi iнвалiдностi, при втратi годувальника та в iнших випадках, передбачених законом.

СОЦIАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (SOCIAL INSURANCE) — система гарантованого матерiального забезпечення людей у старостi, у разi втрати працездатностi, при вагiтностi та в iнших обумовлених законом випадках за рахунок коштiв спецiальних фондiв, що акумулюються державою з внескiв пiдприємств, органiзацiй i установ згiдно з визначеними нормами.

СПЕЦIАЛЬНI УМОВИ СТРАХУВАННЯ (SPECIAL CONDITIONS OF INSURANCE) — умови, застосовуванi в разi, коли потрiбно змiнити, розширити стандартнi умови, застосовуванi з цього виду страхування.

СПIВСТРАХУВАННЯ (CO-INSURANCE) — страхування, при якому один i той самий ризик у певних частках страхують два або бiльше страховики, видаючи при цьому спiльний або окремi полiси вiдповiдно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розмiщується серед страховикiв не повнiстю, то одним iз страховикiв вважається страхувальник. Вiн несе вiдповiдальнiсть в обсязi незастрахованого ризику, не сплачуючи премiї.

СТРАХОВА КОМПАНIЯ (INSURANCE COMPANY)  — юридично оформлена одиниця пiдприємницької дiяльностi у формi акцiонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною вiдповiдальнiстю, яка має лiцензiю на право брати на себе обов'язки страховика. В Українi бiльшiсть С.С. мають форму акцiонерного товариства.

СТРАХОВА ПОДIЯ (LOSS) — подiя, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов'язок страховика вiдшкодувати завданi цiєю подiєю збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальниковi (застрахованiй особi, вигодонабувачевi).

СТРАХОВА ПРЕМIЯ (ВНЕСОК, ПЛАТIЖ) (INSURANCE PREMIUM) — плата страхувальника страховиковi за те, що той зобов'язався вiдшкодувати страхувальниковi у разi виникнення матерiальнi збитки, завданi застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настаннi певних подiй. С.П. сплачується одноразово до вступу в дiю договору страхування або перiодично в передбаченi ним строки. Розмiр С.П. залежить вiд страхового тарифу (брутто-ставки) i страхової суми, перiоду страхування та iнодi вiд деяких iнших факторiв.

СТРАХОВА ПРЕТЕНЗIЯ (INSURANCE CLAIM) — вимога страхувальника (вигодонабувача, iншої третьої особи) про вiдшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелiк страхових подiй у договорi страхування.

СТРАХОВА СТАТИСТИКА (INSURANCE STATISTICS) - це
      1) спецiальна таблиця показникiв провадження певного виду страхування або всього портфеля ризикiв за конкретним полiсом протягом обумовленого перiоду часу;
      2) збiр i систематизацiя даних з майнового та особистого страхування з метою нагромадження матерiалу, необхiдного для прийняття своєчасних i обгрунтованих управлiнських рiшень;
      3) галузь статистики, об'єктом якої є дiяльнiсть страховикiв i їх взаємовiдносини зi страхувальниками.

СТРАХОВА СУМА (SUM INSURED) — межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсацiї завданих страховою подiєю збиткiв страхувальниковi (застрахованому). С.С. за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартостi об'єкта. При добровiльному страхуваннi життя С.С. не обмежується.

СТРАХОВЕ ВIДШКОДУВАННЯ (BENEFIT) — сума компенсацiї, що її виплачує страховик страхувальниковi за збиток, спричинений застрахованому майну страховим випадком.

СТРАХОВЕ ПОЛЕ — максимальна кiлькiсть об'єктiв, котрi можна застрахувати на добровiльних засадах. Щодо страхування майна юридичних осiб це може бути кiлькiсть пiдприємств, якi знаходяться в певному регiонi, а щодо особистого страхування — це кiлькiсть населення, яке має самостiйнi доходи.

СТРАХОВЕ ПРАВО (INSURANCE LAW) — сукупнiсть загальноприйнятих правил (норм) поведiнки страхувальникiв, страховикiв та їх посередникiв, визначених державою i закрiплених у законах i пiдзаконних актах, якi стосуються страхової дiяльностi.

СТРАХОВЕ СВIДОЦТВО (CERTIFICATE OF INSURANCE) — посвiдчення про страхування. Воно може бути тимчасовим до замiни його на страховий полiс, або видаватися на термiн страхування i прирiвнюватися до страхового договору. С.С. мало поширення в органах Держстраху УРСР. Нинi застосовується за окремими видами страхування в НАСК "Оранта" та деяких iнших компанiях.

СТРАХОВИЙ АГЕНТ (INSURANCE AGENT) — довiрена фiзична або юридична особа, яка вiд iменi i в межах наданих страховиком повноважень робить пропозицiї страхувальнику щодо страхування ризикiв та виконує деякi операцiї по обслуговуванню договорiв страхування. С.А. можуть займатись цiєю дiяльнiстю повний день, або працювати за сумiсництвом. Iнодi С.А. може виконувати посередницькi доручення кiлькох страховикiв. С.А. отримує комiсiю залежно вiд кiлькостi i суми пiдписаних договорiв.

СТРАХОВИЙ АКТ (INSURANCE ACT) — документ, що складається за наслiдками огляду застрахованого об'єкта, який постраждав вiд страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК (INSURED CAPACITY) — стихiйне лихо, нещасний випадок або настання iншої подiї, при якiй виникає зобов'язання страховика сплатити страхувальниковi (застрахованому, вигодонабувачевi) страхове вiдшкодування або страхову суму. Перелiк С.В. передбачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

СТРАХОВИЙ ВНЕСОК (ПРЕМIЯ, ПЛАТIЖ) (INSURANCE PREMIUM) — сума, що її сплачує страхувальник страховиковi за зобов'язання вiдшкодувати збитки, завданi застрахованому майну, або сплатити страхову суму при настаннi зумовлених подiй у життi страхувальника (застрахованого). С.В. може сплачуватись одноразово (до вступу договору в дiю) i в кiлька строкiв, обумовлених договором страхування.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ (INSURANCE PROTECTION) — економiчнi, перерозподiльнi вiдносини, що складаються у процесi запобiгання, подолання й вiдшкодування збиткiв, завданих конкретним об'єктам: матерiальним цiнностям юридичних i фiзичних осiб, життю i здоров'ю громадян тощо.

СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (INSURANCE MANAGEMENT) — система управлiння у сферi страхової дiяльностi.

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД (INSURANCE CONTROL ( SUPERVISION)) — контроль за дiяльнiстю суб'єктiв страхового бiзнесу, що здiйснюються спецiально уповноваженими на це державними органами. В Українi функцiї страхового нагляду покладенi на Комiтет у справах нагляду за страховою дiяльнiстю та його органи на мiсцях.

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ (INSURANCE PORTFOLIO)  — це
      1) фактична кiлькiсть застрахованих об'єктiв або число договорiв страхування;
      2) сукупна вiдповiдальнiсть страховика (перестраховика) за всiма дiючими полiсами.

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК (LOSS)  — шкода, нанесена страхувальнику внаслiдок страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ПУЛ (INSURANCE POOL) — добровiльне об'єднання страхових компанiй для спiльного страхування певних ризикiв. С.П. не є юридичною особою. Вiн створюється на пiдставi угоди мiж зазначеними компанiями з метою забезпечення фiнансової стiйкостi страхових операцiй на умовах солiдарної вiдповiдальностi за виконання зобов'язань за договорами страхування.

СТРАХОВИЙ РИНОК (INSURANCE MARKET) — це
      1) економiчний простiр, в якому взаємодiють страхувальники (формують попит на страховi послуги), рiзноманiтнi за формами органiзацiї страховi компанiї (страховики, котрi задовольняють попит на послуги), страховi посередники (агенти i брокери), а також органiзацiї страхової iнфраструктури (об'єднання) асоцiацiї (страховикiв, консалтинговi фiрми, навчальнi центри);
      2) сфера грошових вiдносин, де об'єктом купiвлi-продажу є специфiчний товар — страхова послуга, формується попит i пропозицiя на неї;
      3) форма взаємозв'язку мiж учасниками страхових правовiдносин (страхувальники, страховики та їх посередники).

СТРАХОВИЙ ФОНД (INSURANCE FUND) — сукупнiсть натуральних запасiв i фiнансових резервiв суспiльства, призначений для попередження, локалiзацiї i вiдшкодування збиткiв, завданих стихiйними лихами, нещасними випадками та iншими надзвичайними подiями.

СТРАХОВИК (INSURER) — органiзацiя, що за певну плату бере на себе зобов'язання вiдшкодувати страхувальниковi або вказаним ним особам нанесену страховою подiєю шкоду, або сплатити страхову суму.

СТРАХОВI ОПЕРАЦIЇ (INSURANCE OPERATIONS) — сукупнiсть видiв дiяльностi страховика, безпосередньо пов'язаних зi здiйсненням обов'язкового i добровiльного страхування юридичних i фiзичних осiб. До С.О. вiдносяться: оцiнювання майна та iнших об'єктiв, що пiдлягають страхуванню, обчислення страхових платежiв, укладання договорiв страхування, iнкасацiя внескiв i виконання безготiвкових розрахункiв, ведення рахункiв страхувальникiв, складання страхових актiв тощо.

СТРАХУВАЛЬНИК (INSURED) — юридична або дiєздатна фiзична особа, яка уклала договiр на страхування (або є С. згiдно з чинним законодавством), сплатила належнi внески i має право в разi настання страхового випадку отримати вiдшкодування в межах застрахованої вiдповiдальностi або страхової суми, обумовленої в полiсi.

СТРАХУВАННЯ (INSURANCE) — це економiчнi вiдносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собi чи третiй особi в разi настання подiї, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг вiдповiдальностi i для її забезпечення поповнює та ефективно розмiщує резерви, здiйснює превентивнi заходи щодо зменшення ризику, у разi необхiдностi перестраховує частину останнього.

СТРАХУВАННЯ ВIД НЕЩАСНИХ ВИПАДКIВ (ACCIDENT INSURANCE) — вид особистого страхування. Традицiйно здiйснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разi тимчасової та постiйної непрацездатностi. Страховим випадком є також смерть застрахованого.

СТРАХУВАННЯ КАСКО (HULL INSURANCE)  — страхування вартостi засобiв транспорту (суден, лiтакiв, залiзничних вагонiв, автомобiлiв) без урахування вантажiв.

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТIВ (TRAVEL INSURANCE)  — є обов'язковим i здiйснюється суб'єктами туристичної дiяльностi на основi угод зi страховими компанiями, якi мають лiцензiю на таке страхування. С Т передбачає покриття медичних витрат у разi нещасного випадку.

СТРАХУВАННЯ ЦИВIЛЬНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI (THIRD PARTY LIABILITY INSURANCE) — страхування, при якому страховик бере на себе зобов'язання сплатити страхувальниковi суми, пред'явленi йому у вiдповiдностi з законом i в межах юридичної вiдповiдальностi страхувальника перед третiми особами.